Джеймс С. А. Корі

Найкращий науково-фантастичний роман 2014 року за версією журналу «Locus», основа третього сезону неодноразово премійованого однойменного серіалу.
«Брама Абаддона» — третя книга Джеймса С. А. Корі із циклу «Експансія».

Землю, Марс і Пояс астероїдів лихоманить після подій останніх років. Уторгнення інопланетної протомолекули, загибель Ероса, бурхливі події на Ганімеді зчиняють політичний і воєнний шторм, якого Сонячна система, здавалося, ще не знала. І тільки екіпаж «Росинанта» на коні.

Їхній рівновіддалений від усіх векторів профіль аж надто простий та фінансово успішний: візьми вантаж чи пасажира і достав його куди потрібно на своєму швидкому, добре озброєному кораблі. Ще й з таким завзятим екіпажем. Здавалося би, що могло піти не так? Фінансові і юридичні проблеми? Звідки ж! Марення з божевільними мерцями в капітана? Нізащо! Інопланетний артефакт далеко на краю обжитої Системи? Так Голден і близько не хоче до нього підлітати! Вороги сидять у в’язницях або ж зализують рани. Хіба в них стане сил нашкодити молодій, сильній і вигадливій команді «Росі»?

Події тисячолітнього майбутнього — людства й Землі! Коли зненацька відкрилося/ється Кільце — брама до тисячі незнаних світів іншої галактики… На дивну планету Ілус прибувають колоністи й починають добувати літій, а компанія, якій ООН віддала Ілус, забороняє їм це робити. Теракти, війна! Та Голден, капітан космокорабля «Росинант», береться припинити конфлікт і бореться з Мертрі, керівником експедиції тієї зажерливої фірми. Але приспані механізми цієї штучно створеної планети завзялися знищити обидві сторони, всіх прибулих людей! Та недарма Голден, явна аватара ідеального детектива Голмса, вступає в бій не тільки з Мертрі — відродженим злим генієм Моріарті? — а й з людовбивчою програмою планети — і перемагає! І настає мир: компанія схиляється до співпраці з колоністами…

Захопливий роман, хоч і фантастичний! Хто припаде до нього ввечері, той до ранку й дочитає! Приємного всім контакту з майбутнім землян у цій чудовій версії від Джеймса С. А. Корі!

П’ята книга «Експансії» Джеймса Корі розповідає про те, як розпався екіпаж славетного «Росинанта»: побрали троє з них відпустки на пару тижнів, а зійшлися — насилу! — знову місяців за два?

Хіба гадали вони, які випробування доведеться їм пройти, аби повернутися до рідного корабля-домівки? Вириватися з полону в бунтівного крила поясан. Доправляти прем’єр-міністра Марса на Місяць. Рятувати життя – і не лише власне – опинившись у неабиякій тюрмі з дивною назвою: чи то Яма, чи то Канава, чи Віфлеєм, чи Бедлам…

Але всі-всі вони врятувались! І цікаво — й чи випадково? — що верховоду розпоясаних поясан звати Інарос, а це в метатезі дає росІна(нт), і цим ніби потверджується припущення Фреда Джонсона: Інарос — маріонетка, чи то «їздова тварина» таємно-справжнього Вождя Інсургентів, і це припущення потверджується натяком наприкінці книги...

І чи не збожеволіла богиня помсти Немезида, якщо руками ошалілих бунтарів кинула на Землю три астероїди, аби знищити цю колиску й годувальницю всього людства?

Минуло пів року, відколи перші астероїди упали на Землю, зруйнувавши не лише її. Вивільнені нищівні сили вирують у Всесвіті, крихкі альянси розпадаються та перегруповуються, зводячи разом абсолютно неможливих союзників... а тим часом війна Землі, Марса і Поясу ставить на карту саму долю людства.

Капітан Джеймс Голден і його екіпаж на борту «Росинанта» опиняються в центрі відчайдушної боротьби за об’єднання розколотої Сонячної системи проти спільного ворога. Зрада та мінливі прихильності підстерігають на кожному кроці, і битва за контроль над майбутнім перетворюється на жорстоку гру з високими ставками, що зростають з кожним днем.

Сповнений політичних інтриг, вибухового екшену та морально складних персонажів, роман «У попелі Вавилону» майстерно поєднує масштабну космічну оперу та жорстку наукову фантастику. Досліджуючи руйнівні наслідки війни, межі людської стійкості та потенціал спокути перед обличчям непереборних обставин, він виводить «Експансію» на принципово новий рівень, ставлячи критичні питання. Що робить «своїх» «своїми»? Чи важить хоч щось одна людина на зламі епох? Де проходить межа, переступивши яку, людство прирече себе на самознищення? Можливо, відповідь знайдеться в тому, що зросте зі згарища старого світоустрою.