Джек Стін

Книга «Сповіді з божевільні. Книга 1» Джека Стіна — одна з тих, які неможливо відкласти, не дочитавши до кінця. Вона триматиме вас до останньої сторінки, і не лише тому, що передбачити подальший розвиток подій в ній неможливо.

Чотири історії — передсмертні зізнання в’язнів тюремної психлікарні, — які записав медбрат нічної зміни. Жодних справжніх імен. Жодних справжніх назв. Лише одкровення неосудних злочинців на смертному ложі — про те, що раніше вони не відкривали ні поліції, ні суду, ні суспільству.

Один пацієнт має цікавий «апетит». Інший — Кен, який зробить для своєї Барбі усе, аби вона була щасливою. Ще один — це няня, але не та, яку ви б хотіли бачити біля своїх дітей. Останній персонаж — наймиліша душа, яку ви коли-небудь зустрічали, але слухати її історію вам буде морально тяжко попри солодкий голос. 

«Сповіді з божевільні. Книга 1» від Джека Стіна викличе у вас цікавість, обурення, огиду, заперечення, співчуття, розгубленість, але точно не залишить байдужими. Джек Стін пише не про ті жахи, які кояться у психлікарнях, а про ті, які чатують зовні — у «нормальному» світі, біля нас із вами.

«Сповіді з божевільні. Книга 1» — книга, яка розкриває глибокі психологічні аспекти людської натури і змушує замислитися над природою зла.

«Смертоносні сім’ї» — друга книга Джека Стіна із серії «Сповіді з божевільні». Вона продовжує цикл розповідей пацієнтів тюремної психлікарні. Це їхні історії, які вони довірили медбрату нічної зміни Джеку, уклавши з ним останню угоду: сповідь перед смертю за можливість легко піти із життя.

У кожної сім’ї є свої секрети, про які ніхто не має знати. Усім є що приховувати. Та бувають сімейні таємниці, які приголомшують. Саме про такі друга книга Джека Стіна «Сповіді з божевільні. Смертоносні сім’ї».

Чи може любов до найрідніших, відданість родині обертатися жахливими злочинами? Сім’я — це підтримка й опора чи страшна сила, що здатна знищити душу? Тут немає простих відповідей. У кожного із чотирьох в’язнів тюремної психлікарні своя історія і своя правда. Вони відкриють її лише медбрату нічної зміни Джеку. Сповідь — в обмін на можливість легко відійти в засвіти.

Книга «Смертоносні сім’ї» показує безодню між намірами й методами героїв, хоча вони самі не завжди помічають її. Стоячи над цією прірвою, кожен робить свій вибір, часто штовхаючи себе самого вниз — туди, звідки вибратися самому буде вже несила. Вони різними шляхами приходять до такого рішення. І по-різному можна ставитися до них: засуджувати, співчувати, рятувати, відхрещуватися й забувати. Проблема особистості й суспільства невичерпна — і чи не саме суспільство породжує таких індивідів?