Енн Бронте

Історія, написана із власного досвіду авторки: про жіночу силу, кохання без надриву й боротьбу за себе у світі, який не залишає жінці права на голос.

Юна Аґнес, дочка збіднілого священника, стає гувернанткою в заможній англійській родині. Але замість шанобливого ставлення стикається з жорстокістю, зневагою і байдужістю розбещених дітей та їхніх пихатих батьків. Її щоденна робота - відстоювати власну гідність у світі, де доброта та розум не мають ваги без титулу чи маєтку.

Попри це, Аґнес не втрачає віри в себе й людей. У найтемніші часи вона знаходить підтримку в людяності й щирості простого вікарія - містера Вестона, стримана дружба з яким поволі переростає в дещо більше.

«Мешканка Вайлдфел-голлу» — другий та останній роман Анни Бронте, а також один із перших художніх творів феміністичного спрямування.

Ґілберт Маркгем у своєму листі до друга пише, як у закинутий Вайлдфел-голл неподалік від його маєтку поселилася загадкова незнайомка з сином. Він помалу зблизився з місис Ґрем, а коли стало несила втримати почуттів і таємниць, жінка дає Ґілберту прочитати свій щоденник. Він і проллє світло на минуле мешканки Вайлдфел-голлу.