Марсель Пруст

Третій роман із багатотомної психологічної епопеї «У пошуках утраченого часу» французького письменника Марселя Пруста в класичному перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді

• Це не лише продовження інтимних спостережень і спогадів Марселя Пруста, а й соціально-психологічний портрет Франції початку ХХ століття.
• Книга демонструє, як крихка межа між мрією і реальністю формує внутрішній світ людини і перетворює просте споглядання на справжнє мистецтво.
• Цей том відіграє ключову роль, поєднуючи завершені лінії перших томів із новими сюжетами, що розгортаються в наступних чотирьох книгах.

Після ніжних спогадів про перше кохання і поетичних літніх марень Марсель Пруст занурює читача у тривожний світ аристократії.
«Ґермантська сторона», третя книга зі знаменитої семитомної епопеї, блискуче й водночас іронічно досліджує поезії снобізму і мінливі чари світського життя. Молодий оповідач відкриває для себе витончені салони й загадкову постать дукині Ґермантської. І саме тут, на «потертому коцику» її палацу, мрії юності вперше стикаються із суворою буденністю, а сяйливі імена й герби втрачають ореол романтики, оголюючи ілюзії й гірке розчарування.

Перший частина знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону», в перекладі одного з найвидатніших українських перекладачів Анатоля Перепаді, є одним із ключових творів сучасної психологічної прози.

Роман, написаний ще у 1913 році, розпочинає поетичну, заплутану подорож лабіринтами пам’яті — світом дитячих спогадів, внутрішніх переживань і уяви головного героя — хлопчика Марселя, у якому сплелось так багато автобіографічних рис самого автора.

У центрі твору — історія втраченого дитинства, неможливого кохання, сатири вищого світу, що потрапив у пастку ефемерності моди, а також філософське дослідження мимовільної пам’яті, за міріадами потайних дверцят якої, кожен переживає власну, щоразу інакшу історію.

Марсель Пруст створив не белетризовану хроніку подій власного життя, а деталізований автопортрет внутрішнього світу митця, де звук, колір, смак і навіть запах пробуджують уяву й навіки поєднують текст із серцем читача.

Перша з трьох посмертних книг, які складають «У пошуках утраченого часу», опублікована вперше в листопаді 1923 року, тобто через рік після смерти Марселя Пруста у перекладі геніального українського перекладача Анатоля Перепаді

У глибоко інтимному і психологічно напруженому п’ятому томі епічної саги французького класика Марселя Пруста «Полонянка», наш Оповідач дедалі гостріше усвідомлює суперечність між щирими почуттям і бажанням владарювати й підпорядкувати собі свободу Альбертіни. Він поринає у дослідження несвободи у коханні й інтимних почуттів, що здатні перетворювати щире почуття на в’язницю. 

«Полонянка» – це найбільш насичена частина саги, що змушує читачів поринути у власний досвід любові, ревнощів і самотності.

«Содом і Гоморра» — четвертий роман із циклу «У пошуках утраченого часу» в перекладі геніального українського перекладача Анатоля Перепаді, що оповідає про зіткнення ілюзій і реальності, де людська душа віддзеркалює свої найпотаємніші суперечності, а час постає як єдина справжня сцена нашого існування.
Наш молодий оповідач дорослішає, поступово відкриваючи вишукані таємниці світського життя, де, за салонними розмовами й баловими інтригами, ховаються справжні драми. Оголюється подвійність людської природи — любов і ревнощі, пристрасть і сором, світські маски й самотність. Барон де Шарлюс опиняється в тенетах небезпечних пристрастей, тоді як наш оповідач, захоплений почуттями до Альбертини, відкриває руйнівні та водночас життєдайні грані кохання.

«У затінку дівчат-квіток» — друга книга зі знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», що здобула Гонкурівську премію з літератури (1919) в перекладі видатного українського перекладача Анатоля Перепаді.

У центрі твору — перше кохання, перша дружба й перші розчарування, що знаменують болісний, але неминучий перехід від дитинства до дорослості. Марсель Пруст вдається до витонченого мистецтва, поєднуючи ліризм почуттів з філософією екзистенційного пошуку, і веде читача крізь глибини власної пам’яті, безсилі перед плинністю часу, й усвідомлення складнощів людських стосунків у французькому суспільстві початку ХХ століття.