Шарлотта Бронте

Уперше опублікований 1853 року, останній роман Шарлотти Бронте «Вільєтт» вважають найдосконалішим і найглибшим її твором, який за визнанням критиків затьмарює навіть «Джейн Ейр».

Головна героїня, частково автобіографічна Люсі Сноу, тікає з Англії й трагічного минулого, щоби стати вчителькою у французькій школі-інтернаті вигаданого містечка Вільєтт. Там вона несподівано зустрічає своє минуле.

Перший біль приносить інші, а разом з ними — розбите серце, якого Люсі так довго намагалася не помічати. А втім, попри труднощі та розчарування, Люсі Сноу живе далі й відкриває нам одне з найпроникливіших художніх досліджень жіночої свідомості в англійській літературі.

Молодий чоловік, на ім'я Вільям Крімсворт, вирушає до Брюсселя, де влаштовується працювати вчителем у школі для хлопчиків. Через деякий час Вільям починає поєднувати нову роботу з викладанням у жіночому пансіоні. Чоловік одразу ж привертає увагу директорки закладу, Зораїди Ройтер. Ця прихильність стає взаємною.

Якось у коридорах пансіону Вільям зустрічає скромну ученицю Френсіс Анрі, яка паралельно викладає тут рукоділля. Талановита дівчина стає його улюбленицею.

Історія кохання, що непідвладне часу.

Сирота Джейн зосталася під опікою злої, егоїстичної тітки. Та, не бажаючи витрачати час на виховання дівчинки, відправила її до школи-інтернату. Це стало справжнім випробуванням для ніжної і вразливої Джейн. Після закінчення школи доля начебто всміхнулася дівчині: вона стає гувернанткою в маєтку Торнфілд-хол. Здається, ось воно - довгоочікуване тихе і спокійне життя.

Проте молодий господар маєтку, містер Едвард Рочестер, виявляється, має нестерпний характер і повсякчас діймає дівчину. З часом неприязнь, яку Джейн відчувала до Едварда, несподівано для неї самої переростає в глибоке, щире, сильне і, найголовніше, взаємне кохання. От тільки Едвард зберігає страшну таємницю, здатну стати на заваді їхнім почуттям...

Серія художньої літератури «Квіткова класика»

Сором’язлива Керолайн Гелстоун — сирота, яка живе у Йоркширі з деспотичним дядьком. Вона давно закохана у свого кузена Роберта Мура, власника сукновальної фабрики, проте опікун забороняє їй спілкуватися з юнаком. І коли у містечко приїжджає Ширлі, енергійна та незалежна спадкоємиця місцевого маєтку, Керолайн упевнена, що програє у змаганні за увагу Роберта. Проте дівчина й не здогадується, що серце Ширлі давно належить іншому.

У період соціальних і політичних потрясінь обидві жінки переживають драму кохання, втрати, пошуку ідентичності й намагаються зрозуміти, якою є і може бути роль жінки.