Герой роману «Процес», прокинувшись зранку, довідується, що його заарештовано. Однак із якої причини — йому не повідомляють. Незбагненний, таємничий процес з’ясування правди триває украй довго. Способів довести невинуватість виявляється кілька, однак кожен із них — не дієвий, а процес хоч позірного, хоч правдивого виправдання буде, цілком імовірно, безконечним.

Подібна доля спіткає і героя оповідання «Перетворення», який прокидається перетвореним на паразита, страхітливу німинy. Він намагається осягнути, що відбулося, осмислити своє буття — попереднє і нинішнє, і єдиною зарадницею в його марноті стає сестра. Утім і їй згодом уривається терпець.

Навряд чи хоч якийсь із творів Ф. Кафки може закінчитися бодай найдрібнішим, найпримарнішим сподіванням на ліпше, однак і потворність світу, і навіть абсурд буття приховують ледь проглядні, тонкі смисли, вхопивши які, можна все-таки балансувати в загрозливому світі, повільно крокуючи його химерністю.