Для безнадійних і сповнених надії романтиків, які не знають: їх помічають у людній кімнаті
Даніелла Дейзі Марія жадала кохання. Покладала на нього всі надії, щоп’ятниці переглядаючи нескінченні романтичні комедії. Проте вона й не сподівалася, що зустріне кохання в Леві — своєму найкращому другові дитинства. Кохання, від якого тремтять руки й калатає серце, — а це зовсім не те, що має бути, коли бачиш найкращого друга. Та все скінчилося, коли він не відповів їй взаємністю. Дівчина заприсяглася ніколи більше з ним не перетинатися.
Чотири роки потому ввечері в переповненому барі у Вест-Вілледжі Даніелла побачила Леві — такого ж бездоганного, як і раніше. Можливо, це все гра світла або те, як його кучері падали на чоло, проте вона не змогла відмовити, коли він попросив її вдати його дівчину на весіллі сестри. Ще один шанс стати його подругою і виправити власну помилку? Як вона могла відмовити?
Страх почути «ні» від університету своєї мрії швидко став найменшою з її проблем. І поки старі почуття зринають під час кожної вдавано романтичної миті чи зловленого на собі погляду, дівчині стає дедалі важче віднайти впевненість у собі. Вона раз у раз замислюється: а чи не слід було відмовити, щоб захистити своє серце?