Читала цю книгу давно, тому деталі сюжету вже майже стерлися з пам’яті. І, мабуть, це найкраще описує мої враження: сама історія мене не дуже зачепила й не залишила по собі сильного післясмаку.

Водночас ідея роману справді цікава - суспільство, у якому книги спалюють, бо бояться людей, здатних думати, аналізувати й ставити незручні запитання. Саме цей задум мені запам’ятався найбільше.

І можна провести паралелі з сучасним світом.